Битва під Кру́тами — бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. 

   6 грудня 2018 року  до 100 – річчя битви під Крутами, на екрани вийшов художній фільм «Крути 1918» за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська. 

 https://www.youtube.com/watch?v=RtdTAD56swc

https://www.youtube.com/watch?v=IpO9ao3vTA4

 Перший космонавт незалежної України.

    Леонід Каденюк був першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. Він вписав своє ім’я в історію України та світу, тож його досягненням ми завжди пишатимемося.

   Народився Леонід 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, тоді про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.

   Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Леонід вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера. У 1976 році Леонід вирішив спробувати свої сили у відборі до загону радянських космонавтів. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань його разом зі ще вісьмома чоловіками відібрали серед понад 3 000 охочих. Згодом Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчика-випробувача та космонавта-випробувача. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю «інженер-механік».

   Тривалий час він вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого — винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

   Коли вже за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію.     

   Перед запуском шаттлу «Колумбія» у космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

   Із 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87. «У космосі найбільше вражає такий чинник польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима» — описував своє перебування в космосі Каденюк.

   Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав Державний Гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», — казав Каденюк.

   Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики.

   У 2002 році Каденюк також став народним депутатом України. У парламенті виконував обов’язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.

   Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006-му він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.   Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія — Космос».

   Не залишав Леонід Каденюк і спорт: навіть у свої 67, коли з моменту польоту пройшло багато років, космонавт продовжував займатися спортом і підтримував себе в хорошій фізичній формі. Помер Леонід Каденюк в 2018 році від раптового серцевого нападу.

#єіменаієтакідати

 Татьянин день.

   Ежегодно 25 января христиане почитают святую великомученицу Татьяну. Римлянка, она помогала больным, бедным, нуждающимся и была служительницей в христианской общине.

   Однако Татьяна, как и многие христиане в то время, подверглась нападкам язычников, которые принуждали верить римским богам. Тех, кто не повиновался – жестоко пытали и даже казнили.

   Сначала Татьяну привели в храм Аполлона. Но вместо того, чтобы ему поклониться, она стала читать молитвы. Тогда статуя идола рассыпалась, а часть храма упала, придавив жрецов.

   После этого девушку жестоко истязали несколько дней. Внезапно, восемь истязавших ее мужчин увидели ангелов, отражавших их удары. Мучители обрели веру и попросили Татьяну их простить, но римские власти обезглавили их.

   После этого Татьяну выпустили на арену со львами. Однако голодные животные не разорвали ее, а стали ластиться к ногам, как домашние коты. Когда их пытались загнать обратно в клетки, они напали на мучителей девушки.

   Палачи казнили Татьяну 25 января 226 года по новому стилю. Смерть ее привела в веру многих из тех, кто сомневался, а церковь провозгласила Татьяну святой.

#єіменаієтакідати   #бібліотека

 Павло Григорович Тичина-поет-символіст, дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа.

#єіменаієтакідати 

      Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!

 Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм.

Нехай в кожній родині панує мир і спокій, любов і взаєморозуміння!

    День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. 

   Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об'єднання України завершився 22 січня 1919 року. 

   Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року. «Народе України. Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народна Республіка» - так розпочинався текст IV Універсалу Української Центральної Ради. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу.  

    В «Універсалі соборності», зокрема, йшлося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»  

   День Соборності – це нагадуванн я про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. 

   Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. 

   У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі. 

   Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. 

   З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно. 

https://www.youtube.com/watch?v=0mp-54IxBhc

Дбайливим батькам і допитливим дітям

                                                                    

Шановні батьки!

Малюк ставить безліч запитань про все на світі?

Тоді ми знаємо, що вам запропонувати!

Нові серії книг, які допоможуть поговорити з

дитиною на важливі теми про здоров'я та будову

тіла, про родину і її традиції, про відчуття та

 страхи. У кожній книжці ви зможете знайти

різноманітні теми для обговорення, а також

короткі поради для батьків, як краще

обговорювати ці питання з дитиною.

 

   Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення.

   Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба.       

    Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

   Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися.

   «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.

 Наближається Різдво Христове - одне з найбільших релігійних свят, традиції якого сягають у глибину століть.

 Та чи все ми знаємо про історію та особливості святкування народження Сина Божого?

   Чому Різдво і 25 грудня, і 7 січня?

    У четвертому столітті, коли католицька церква визнала Різдво офіційним святом, з ініціативи папи Юлія І датою Різдва Христового було вибрано 25 грудня. Бо вважали, що Ісус Христос, згідно з пророцтвами, народився під час зимового сонцестояння, у найкоротший день на землі. Святий Августин стверджував, що народження Христа символізує сходження сонця. 

А перше святкування Різдва Христового відбулося 25 грудня 354 р. н.е.

Спочатку Різдво відзначалося 25 грудня усіма християнськими церквами, але в 1582 році Римський Папа Григорій ХІІІ прийняв рішення перейти на григоріанський календар.

  Православна церква  відмовилася від нововведення і продовжила жити за юліанським календарем, і таким чином Різдво перемістилось на 2 тижні. 

  У незалежній Україні 7 січня 1991 року Різдво оголосили офіційним святом і неробочим днем. А 16 листопада 2017 року Верховна Рада проголосувала за неробочий день 25 грудня - Різдво Христово за григоріанським календарем, якого дотримується вся Європа.

  Чи існує Вифлеємська зірка і чому у неї 8 променів? 

Деякі отці церкви, наприклад, Іоанн Дамаскін, були впевнені, що символ Різдва Вифлеємська зірка була кометою, "хвостатою зіркою". Вісім променів Вифлеємської зірки символізують вічне життя. Шість днів Бог творив світ. Сьомий день триває від закінчення Творіння до Страшного суду. Після Страшного суду.

   Після Страшного суду настане восьмий день- вічне життя. 

  У Різдво за православною традицією ми вітаємося один з одним словами: 

" Христос народився!" І відповідаємо на ці сова : " Славимо Його!"

Напередодні, у Святвечір, всі віруючі звертаються одне до одного "Христос рождається!" - " Славімо Його!"

    Щасливого Різдва!!!