11 листопада 2021 року виповнюється
200 років від дня народження Федора Михайловича Достоєвського (1821-1881) – одного з
найвидатніших, найвпливовіших і разом з тим найсуперечливіших в російській
літературі постатей другої половини ХІХ століття.
Свій творчий шлях він почав повістю "Бідні люди"(1846), яка принесла
авторові популярність.
Літературна
діяльність Достоєвського була перервана 23 квітня 1849 року арештом, пов'язаним
з його участю у справі петрашевського гуртка. На суді йому було пред'явлене
звинувачення у розповсюдженні забороненого листа В. Бєлінського до М. Гоголя і
винесено вирок до страти. 22 грудня 1849 р. Достоєвський разом з іншими
петрашевцями перебував у Петербурзі на Семенівському, в очікуванні смертної
кари, але за кілька хвилин до страти її відмінили за високим розпорядженням. Ці
десять страшних хвилин очікування смерті увійшли в творчість письменника як
символи людських страждань і, зокрема, знайшли відображення у його романі "Ідіот".
Його творчість пройшла випробування
століттями і залишилася в скарбниці кращих зразків світової літератури:роман"Злочин і кара",роман "Брати Карамазови","Ідіот", "Біси" та інші.
Творча спадщина Достоєвського і сьогодні привертає увагу
не тільки широкого кола читачів і літературознавців, а й філософів, юристів,
психологів. У своїх творах Ф.М. Достоєвський, хоча втім і не тільки він один,
ніс світу глибоко вистраждану досвідом поколінь істину – немає і не може бути
такої мети, заради якої була б припустима жертва хоча б в одне людське життя, в
одну краплю крові, в один дитячий мізинець.
Філософія Ф.М. Достоєвського
– це філософія гуманізму, що закликає до миру, єднання народів і благополуччя,
бо пройнята почуттям любові до людини і невидимого болю за неї.
Ніби звертаючись до своїх майбутніх читачів і дослідників, він
щиросердно і мужньо сказав про себе: "Який я єсмь, таким мене й
приймайте".
9 лютого 1881 р. Достоєвський помер.