27 березня Міжнародний день театру.

   Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві 

   Сучасні театри України та світу відрізняються від стародавніх та, навіть, від театру радянських часів. Зараз на глядача чекає багато модернізму, креативу, з задіянням різноманітних новітніх технологій, що дозволило театру «повернути» глядача. І головне, повернути молодого глядача.

   До вашої уваги ерудит-вікторина «Запрошує театр!»

 #культура_на_часі    

#дитяча_бібліотека_імРибалка

https://learningapps.org/watch?v=p9uyfjsma25

 

 "Поезія - це завжди неповторність,

  Якийсь безсмертний дотик до душі."

                  Л. Костенко

   Поезія - це мелодія душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.

   21 березня по всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня Всесвітній день поезії (World Poetry Day).

   В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з'явилося у 2004 році і відзначають його на державному рівні. Любов українців до поезії не поступається ані французам, ані англійцям, ані італійцям. Адже самих лише народних пісень по всій Україні записано понад 500 тисяч! А ще були гнівно-журливі твори Шевченка, і революційні рядки Франка, і сентиментальні строфи Лесі Українки, і музичні вірші Тичини, сонети Рильського, пісні Малишка, містичні образи Богдана-Ігоря Антонича та модерні форми поезій Ігоря Калинця... "Поезія потрібна всім - поети так само потребують читачів, як і читачі поетів..." - зазначала Ліна Костенко.

Ліна Костенко. Усе моє, що зветься Україна.

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
оці степи, це небо, ці ліси, 
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, що зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна, 

що хоч спинись і з Богом говори.

Леся Українка. Стояла я і слухала весну.

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

#Всесвітнійденьпоезії

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

    19 березня 2025 року відзначає свій 95-річний ювілей улюблена мільйонами українців письменниця - Ліна Василівна Костенко.💖

   Ліну Костенко вважають генієм слова 🖊📕, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

   Ліна Костенко - це не просто поетеса, це голос нашої нації, символ незламності та віри в Україну. 💛💙 Її поезія - це дзеркало нашої історії, наших мрій та надій.🙏

   "Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими".

                                                     Ліна Костенко.

#Ліна_Костенко

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

    Пам'ятайте: книги, як і люди, мають свою долю, свою історію, вони народжуються, та не вмирають... доти, поки про них знають і їх читають.

    До вашої уваги постійно діюча виставка ювілярів року.

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

Добровольці - вони були першими

   Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Цей день встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

   Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії - збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну  цілісність.

   Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини.

   Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра.

   Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.

   Українські добровольці - це символ звитяги, самопожертви та героїзму.

#День_українського_добровольця

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

   10 березня українці святкують День Державного Гімну України, одного з головних символів держави поряд із прапором і гербом.
   Пісенний символ народу, де поетичний текст і музика являють собою органічну художню цілісність, бездоганно точно й чітко відтворюють національну ментальність, здатні піднімати на подвиги, на боротьбу за свободу і людські права. Саме таким твором і є гімн «Ще не вмерла Україна». 
   Органічне поєднання піднесеної музики Михайла Вербицького з високопатріотичним змістом поезії Павла Чубинського якнайкраще резонувало із волелюбними прагненнями українського народу. Твір «Ще не вмерла Україна», в якому злилися найсокровенніші помисли представників Сходу і Заходу України, невідворотно йшов шляхом всенародного визнання, з плином часу дедалі впевненіше розширюючи простір свого духовного впливу.
   Найвідоміша музика Вербицького на текст «Ще не вмерла Україна», виконуючи свої функції Державного Гімну України, звучить сьогодні могутньо й гордо – як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності…

#День_Державного_Гімну
#культура_на_часі
#дитяча_бібліотека_імРибалка

   Багатогранність таланту Шевченка показує феноменальну природу його як людини і митця.

#Кобзар #ТарасГригоровичШевченко

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

    9 березня особлива дата для українців - День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.

   Пройшло понад 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих посилань, які для українців стали закликом до дії.

#Кобзар #ТарасГригоровичШевченко 

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

   Найніжніший та найсвітліший день в році - 8 березня! Початок весни, початок життя в природі, перше тепло.

   Дорогі жінки, нехай це тепло оселиться у ваших домах і душах. Нехай краса природи надихає, а початок весни символізує початок чогось прекрасного у вашому житті! 

   Зі святом!

#8березня

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка

«Творець національного гімну».

  Четвертого березня 2025 року вся українська спільнота відзначає 210-ту річницю від дня народження Михайла Вербицького - українського композитора, священика, громадського діяча, автора музики гімну України. Він є автором близько 143 різножанрових творів: світських пісень, духовної та театральної музики.   

   Михайло Вербицький (1815-1870) - один із перших українських професійних композиторів Галичини народився в селі Явірник Руський  (Польща) і був хрещений в селищі Улюч, де його батько служив священиком у старовинній дерев'яній Вознесенській церкві.

   Коли йому було десять років – залишився без батька. Після цього матір відмовилася від опіки над сином, тому Михайла виховував родич – перемиський єпископ Іван Снігурський. Саме він започаткував музичну школу при перемишльській кафедрі греко-католицької церкви, де вчився і Вербицький. 

 Згодом Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії, але заняття музикою не перериваються. Вербицький керує хором семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжує його потім протягом всього життя.

   У 1850 році Михайло Вербицький стає священиком. Кілька років йому доводиться переїжджати з однієї сільської парафії на іншу. Нарешті 1856 року він зупинився у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Та матеріальні нестатки і тут не покидали його.

   Дата створення гімну “Ще не вмерла Україна” невідома. Тривалий час вважалося, що твір був створений 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. Текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису “Мета”, який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року. Перемишльською “Громадою” Вербицькому було замовлено написати патріотичну пісню. Можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту. 10 березня 1865 року у Перемишлі під час першого на Західній Україні шевченківського концерту відбулося перше публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла Україна…». 

   В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику.

   Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах, проживши лише 55 років.

#МихайлоВербицький

#культура_на_часі

#дитяча_бібліотека_імРибалка