14 лютого день народження краматорського поета Миколи Олександровича Рибалка, ім’я якого носить наша бібліотека Дитяча бібліотека ім. М. Рибалка. Народився Микола Рибалко в селі Орехово-Василівка (нині Бахмутський район, Україна). У 1931 році сім’я переїхала до Краматорська, який став для Миколи рідним містом. Тут він закінчив 10 класів середньої школи № 1. Потім став студентом ДГУ. Навчання на філологічному факультеті було перервано початком Великої Вітчизняної війни. У числі інших Микола Рибалко пішов на фронт добровольцем.
Протитанкова батарея під командуванням лейтенант Рибалка брала участь у багатьох кровопролитних боях. Отримав нагороди: орден Червоного Прапора, орден Червоної Зірки. Пройшов з визвольними боями Польщу, дійшов до Одеру.
У лютому 1945-го на Одерському плацдармі гвардії капітан Рибалко був важко поранений. Пройшли довгі місяці лікування в госпіталях, але медицина, на жаль, була безсила, він назавжди втратив зір. Тоді йому було лише 23 роки. Але для нього війна не закінчилася в сорок п’ятому, для нього зброєю стало поетичне слово.
За його перший вірш «Квіти» автор отримав безліч теплих і підбадьорливих відгуків. А далі інші вірші та збірки - «Під сонцем батьківщини», «Очима серця», «Я жив в такі часи», «Незабудки на кургані» та інші. Микола Олександрович Рибалко протягом всього свого життя видав понад 25 книг, в яких говорилось про війну, про дружбу, про кохання, про рідний наш Донбас.
Творчість Миколи Рибалка відзначено безліччю високих урядових нагород.
Широко відома громадська діяльність Миколи Рибалка. Понад сорок років він очолював літературне об’єднання при редакції газети «Краматорська правда», яке вважалося одним з кращих на Україні. На базі цього об’єднання було виховане чимало талановитих літераторів, серед яких Олег Плуталов, Леонід Горовий, Віктор Пікалов, Анатолій Мироненко, Анатолій Мирошниченко.
Після смерті Миколи Рибалка літературне об’єднання, яке він очолював, було назване його ім’ям.

Немає коментарів:
Дописати коментар